Куди звертатись, щоб отримати психологічну допомогу

Державний День ПРАПОРА

Державний прапор України –

Це стяг із двох подовжніх смуг.

Він символ вільної людини,

У ньому український дух!

У синім – небо Батьківщини,

Його безкрайність і блакить,

І вище нього, Україно,

Хай пісня нації летить!

У жовтім кольорі – колосся,

Багатство нашої землі.

Щоб у достатку всім жилося,

І в люднім місті, і в селі.

Нехай він нас завжди єднає,

Його із гордістю несуть.

А світ, побачивши, впізнає:

Під стягом Українці йдуть!

***

❗️Небезпека повернулася

⠀

На початку серпня в Україні розпочався новий епізод масового розповсюдження так званих «груп смерті».

Кілька років тому в нашій країні вже була хвиля популярності подібних груп серед підлітків.

Популярні пабліки, де дітей та підлітків маніпуляціями примушували шкодити собі і навіть вчиняти самогубство.

⠀

❗️Ми усвідомлено не називаємо групи з міркувань безпеки, аби мимовільно не залучити нових учасників та учасниць. І закликаємо ЗМІ обережно комунікувати щодо цього питання, аби не зашкодити.

⠀

Сьогодні на Національній гарячій лінії для дітей та молоді фіксують численні звернення щодо цієї проблеми від самих дітей.

⠀

➡️ Де з’являються нові «групи смерті»,  хто ними керує і як їх розпізнати, а також які діти в групі ризику і що можуть зробити батьки, дорослі, щоб уберегти їх, читайте на нашому сайті за посиланням: 

https://la-strada.org.ua/novyny/novyj-splesk-grup-smerti-v-sotsmerezhah-yak-uberegty-ditej-ta-pidlitkiv.html

⠀

Завжди звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію для дітей та молоді:

⠀

📲 116 111

📞 0 800 500 225

Telegram: @CHL116111.

Instagram: @childhotline_ua

Facebook: @childhotline.ukraine

⠀

Проєкт « Підтримка Національної гарячої лінії для дітей та молоді» впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф), урядів Швейцарії та Чеської Республіки.

⠀

#116111UA #НДМГЛ #childhotline #національнагарячалінія #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #UNICEF #UNICEFUkraine #ЮНІСЕФ

https://www.facebook.com/groups/1054674471254317/permalink/5006016346120090/

28 червня.

Сьогодні вся країна відзначає День Конституції України 🇺🇦

Це надбання не одного покоління нашого народу. Сукупність історичних факторів цінностей, символ нашої незалежності та результат боротьби, яка триває і зараз. 

Це особливо важливо для нас, у часи, коли Україна бореться у кривавій війні з російським агресором.

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння та тяглість, а також свої особливості. 

Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. 

Ці засади формувалися протягом століть у відповідності до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.

Наша держава переживає трагічні часи. Адже ми захищаємо не лише нашу землю та територіальну цілісність – ми захищаємо демократію, свободу та новий вільний день для наступних поколінь.

Ми єдині і ніхто не здолає нас!💚

Вейп і підлітки-вейпери:чого чекати від електронних сигарет - шкоди чи користі?

Вейп і підлітки-вейпери: чого чекати від електронних сигарет - шкоди чи користі? Останнім часом вейп став модним напрямом. Серед підлітків-вейпів цей рух і зовсім вважають крутий та просунутим. Здавалося б, електронні цигарки більш безпечні для здоров'я. Але чи так це насправді? І який сенс у вейпі? Шкода це чи користь? Спробуємо розібратися. Чи шкідливий вейп, чи можна довіритися модному е-палінню? Сьогодні вейпи стали модним напрямком. Цигарковий дим,високодисперсний пар, приємний аромат... - усе це ознаки електронної цигарки. Деякі курці вже встигли відмовитися відзвичайних цигарок на користь вейпів. Але чи виправдана ця заміна? І чим загрожує таке паління для вейперів? Палити електронну цигарку сьогодні модно. Особливо це стосується підлітків. Причому паління вейпів характерне як для дітей раннього підліткового віку - 10-14 років, так і більш пізнього - 15-19 років. Ми не станемо стверджувати, що вейпи палять усі діти підліткового віку. Ні, звичайно, але більшість із них усе ж таки віддають їм перевагу, вважаючи, що це не тільки можна, а й нешкідливо. Чомусь багато хто думає, що від електронних цигарок шкоди немає абсолютно ніякої, будучи впевненими, що це найкращий варіант, альтернатива звичайним. Іноді трапляється, що підлітки потрапляють під вплив старшого покоління. Авторитетні для них люди, які палять вейп, стають стимулом для наслідування. У результаті навіть для незаядлих курців або тих, хто зовсім не палив або намагається кинути палити електронна цигарка стає їх природною потребою. Однак електронка не така вже й нешкідлива, як думає багато хто. Не забувайте, що пари для вейперів, як і випускання диму від звичайної цигарки - це ніщо інше, як нікотинова залежність. Пари у електронних цигарках також шкідливі, як і сам дим. Хтось може із цим не погодитися, стверджуючи, що є безнікотинова рідина, яка абсолютно організму не шкодить. Однак наукові дослідження свідчать про зворотнє. І демонструють, що навіть безнікотинова заправка, як і її пари, шкідливі. Адже вони негативно впливають на легені. Але перш ніж говорити, що електронне паління - це погано й шкідливо, давайте поговоримо про те, як влаштовані вейпи? Як їх заправляти та правильно обирату рідину – це вже тема нашої наступної статті. А поки що більш детально поговоримо про те, в чому шкідливість вейпів. І підтвердимо це науковими показниками США. А також дослідженням, яке проводилося на щурах. Які бувають види заправки, і чи всі вони шкідливі? Рідина, якою заправляються вейпи, може бути якою завгодно. Та часом за найнешкідливішим випарником, як може здатися на перший погляд, навіть ховаються наркотики.І найбільше страждає у цьому плані підростаюче покоління. Деяка молодь бавиться психоактивними речовинами, які входять до складувипарника. А їхні наївні батьки навіть не підозрюють про це. Та навіть якщо для вейпа характерно використання нікотинової чи безнікотинової рідини, все одно – це безсумнівна шкода для дитячого або дорослого організму. Нікотин, звичайно ж, розслаблює курця. Людині здається, що її настрій навіть дещо покращився. А коли він і зовсім псується або стрес, потрібно терміново палити. Усе це відбувається на рефлекторному рівні. І якщо вже ми розглядаємо вейпи, то давайте більш детальнопоговоримо про склад рідини для електронних цигарок, пари яких вдихає курець. Обов'язковий основний компонент - пропіленгліколь, який є і у складі деяких товарів побутової хімії. У тандемі з нікотином ця речовина допомагає створювати ефект «удару по горлу». Є в них і гліцерин, який сприяє утворенню пара. Необов' язковими компонентами є нікотин і дистильована вода. Останній компонент працює, як розчинник, надаючи рідині плинність.Також необов'язкові різні барвники та ароматизатори. Перші потрібні для певного кольору, другі - для смаку і аромату. Можуть також використовуватися всілякі добавки. У підсумку жижка курця може бути якою завгодно. Вибрати її на свій розсуд, звичайно ж, можна. Але здоров'я нашим легким зовсім не додасть. Адже їм перш за все потрібне чисте повітря. Тим часом у інтернеті вже повно найрізноманітнішої інформації про «бачок вейпа для смачного пара». Клристувачам пропонують «купити Джул за вигідною ціною» або рекомендують «представлений асортимент, який найкращий, і перевершить усі ваші очікування». Для людей необізнаних у всіх тонкощах вейпінга варто відзначити, що ви можете зустріти у лексиконі підлітків слово «Джул». Не лякайтеся - це бренд електронних цигарок (Juul). Дуже часто зустрічається також у лексиконі користувачів вейпа «Єгошка» (eGo) - це назва інших електронних цигарок, які стали досить популярними. Так звана підсистема дихати парою без нікотину або з ним безпечною явно не буде. І цьому є вагомі докази. Вибір палити чи не палити вейп, звичайно ж, стоїть за вами. Але ми краще цього все ж таки не робитимо. Хтось на електронних цигарках дуже непогано заробляє. Продавці рекламують, всіляко розхвалюючи його. Часом у інтернеті можна навіть зустріти інформацію про те, що паріння за допомогою електронної цигарки - це відмінний спосіб, щоб кинути палити. Однак це справжня омана. Нікотин небезпечний у будь-яких його проявах. І ми прямо зараз постараємося довести вам це. Які є докази і підтвердження того, що вейп небезпечний? Останнім часом у медицині США проводять паралель між використанням електронних цигарко та смертю людей. У той час, як виробники й продавці вейпів твердять про безпеку пропонованої продукції, не один вейпер уже помер. У США електронку хочуть заборонити. Проти такої «епідемії» планують створити проект на масову заборону вейпів. Адже зафіксовано вже 11 смертей у результаті паління електронних цигарок. А ще - понад 500 випадків захворювань вейперів різними відхиленнями у легких. Причому, крім 11-ти смертей у вейперів зустрічалися й інші синдроми. Зафіксовано навіть випадки інвалідності та коми. При цьому більше половини усіх хворих - молоді люди віком до 25 років. Якщо вам ще потрібна якась аргументація, пропонуємо дочитати статтю до кінця та познайомитися із результатами дослідження, проведеного у Кримському федеральному університеті ім. В. Вернадського, де дослідники детально вивчали питання шкодиелектронних цигарок. Для випробування взяли 36 щурів. Та розділили їх на 2 групи. Першу партію гризунів поміщали щодня у спецкамери. Там дослідники розпилювали безнікотинову рідину для вейпа. Для порівняння показників іншу партію гризунів зробили тією, що не палить. Фахівці врахували і той факт, що обсяг споживаної вейперами рідини становить 2 мл. Вчені перерахували й перевили цей обсяг на кратну масу щура (близько 200 г) - це 0,005 мл жижі. І протягом 4 хвилин давали щурам таку кількість рідини, розпорошуючи її у спецкамері. Потім декількох особин виводили із експерименту. Перших шість щурів забрали із камери для вейперів на сьому добу. Наступні шість - на тридцяті. Решту забрали на шістдесяту добу. «Чому так?» - запитаєте ви. Дослідники прийшли до такого рішення із огляду на те, що є завзяті курці електронних цигарок. І є ті, які палять від випадку до випадку або не так часто, але протягом тривалого періоду часу. Таким чином вони провели максимальну порівняльну аналогію із вейперами- людьми. У результаті у щурів, що вдихають пари вейпів, виникли бронхіальні запалення, у легенях з'явилася рідина, виник набряк межальвеольних перегородок. При цьому у гризунів, які палили лише 7 днів, виникла дихальна недостатність. І якщо безнікотинова рідина завдає такоїю сильної шкоди легеням, то що вже казати про нікотинову! У цілому показники здоров'я групи гризунів, які залишалися у спецкамері найдовше, погіршилися на 39%. Ось, виявляється, який шкідливий вейп! Як бачите, це вже доведено вченими. Незважаючи на те, що медикам, алергологам та іншим дослідникам досі не вдалося з'ясувати, які саме молекули при вдиханні парів вейпа потрапляють до легень людини та завдають небезпечної шкоди, однозначно ясно: палити електронні цигарки дуже небезпечно. І це, безумовно, сигнал до того, що інгаляція аерозолю вейпів дуже шкідлива для стану здоров'я дітей та дорослих.

Труднощі адаптації за кордоном: як допомогти дитині?

Труднощі адаптації за кордоном: як допомогти дитині? Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вимушеними емігрантами стали понад 6,2 млн осіб. Найбільше людей (понад 3,3 млн) знайшли прихисток у Польщі. З якими труднощами стикаються діти-переселенці та як зарадити емоційно-психологічним проблемам. 1. ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДОРОСЛИХ Найважче адаптуватись дітям, якими опікуються дорослі, що перебувають у складних емоційних станах. Це можуть бути депресивні епізоди, висока тривога, часті агресивні зриви. Не слід ставитись із осудом до таких дорослих — усі ми живі люди і, враховуючи складну ситуацію, можемо не справлятися. Як упоратись і що робити? Дорослим важливо навчитися піклуватися про себе заради дітей і у 70% часу спілкування з ними бути у стабільному, врівноваженому стані. Також важливо бути чесними зі своїми дітьми. Коли відчуваєте деструктивні емоції — проговоріть: «Я плачу/я засмучена, але впораюсь, мені потрібен для цього час». За таких обставин це нормальна поведінка, яка вчитиме дітей адекватно висловлювати емоції в майбутньому і не шкодити своєю поведінкою іншим. Довірливі батьківсько-дитячі стосунки теж не постраждають. 2. БІЛЬ РОЗЛУКИ З ОБ’ЄКТАМИ ЕМОЦІЙНОЇ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ Дуже глибоко питання емоційної прив’язаності дослідив британський психоаналітик Джон Боулбі. Людське дитя народжується вкрай несамостійним і перебуває в цьому стані перші роки життя. Тож перші три-чотири роки в житті кожної дитини відіграють ключову роль у розвитку. Надійна прив’язаність малюка має бути сформована бодай з одним дорослим, який піклується про нього, — тільки так дитина матиме нормальне соціальне й психічне здоров’я. За цим самим принципом будується емоційний зв’язок з іншими об’єктами прив’язаності — це стосується друзів дитини та її домашніх тварин. Перебування за кордоном у розлуці з об’єктами прив’язаності викликає в дітей і підлітків сум. У когось він злегка помітний, а в когось відчутний дуже сильно. Як зауважити, що дитина страждає через розлуку з об’єктами емоційної прив’язаності? У більшості розмов дитина згадує і говорить про них. Часто каже: «Хочу повернутися додому» і просить поїхати назад. Постійна дратівливість чи закритість, яку дитина в розмові може пояснювати сумом за близькими і життям у рідному місті. Дитина дарує «обіймашки» всім довкола без розбору. Як упоратись і що робити? Багато говорити з дитиною, якщо вона цього хоче. Пояснити, що це нормально — відчувати сум і самотність через те, що хтось із родини далеко, неможливо побачитися з друзями чи погладити домашнього улюбленця. Запитайте: «А що б допомогло тобі зараз із цим справитись?», «Як би ти хотів/ла із цим впоратись?», «Що б ти порадив/ла дитині, яка опинилась у такій самій ситуації?» Дорослим може здаватися, що вони знають краще, як допомогти дитині в цьому випадку, але це не завжди так. Тому важливо запитати про це в неї. Може виявитись, що дитині, коли вона пригадує того, за ким сумує, стає ще гірше. Замість цього їй краще піти на прогулянку з друзями. Нещодавно до мене на заняття приходив 6-річний хлопчик, який сказав: «Я дуже переживаю через полишених удома собак». Ми проговорили, що мама перераховує сусідці гроші на корм, та їх годує і тварини живі. «Але я все одно дуже переживаю!» — сказав хлопчик. Тоді я запропонувала намалювати те, що символізуватиме захист для його улюблених песиків. Таким символом виявився прапор України: «Він їх буде захищати!» З молодшими дітьми допомагають малюнки з місцями безпеки для близьких, які залишились в Україні. Це може бути веселка, під якою стоять ці близькі, будинок, будь-що, що дитина вважатиме захистом для них. Можна сісти разом, відкрити блокнот і прописати план, як компенсувати відчуття, яких бракує. Наприклад, якщо дитина говорила по телефону з кимось із рідних раз на тиждень — тепер нехай спілкується вдвічі частіше. Якщо ви помітили, що дитина починає обійматись з усіма підряд без особливого розбору (ми стикались із такими випадками в польських школах) — не лякайтесь, цьому є пояснення. Якщо дитина йде з обіймашками до вчительки початкових класів — усе гаразд, вона має право дати учневі трохи більше тілесної підтримки як носій сильного авторитету. Але якщо об’єктом демонстрації прив’язаності може стати будь-хто в коридорі — із цим слід працювати. Як ми вирішували такі випадки? Ішли до конкретної школи та пояснювали дорослим, що від обійм дитини варто м’яко відмовлятися, щоб дитина вчилася вибірковості у стосунках і вчилася виділяти головних і значущих людей. Причина такої поведінки може ховатись у відсутності часу на дитину в дорослих, у незадоволеній потребі на опіку й тепло. Саме тоді малеча починає вимагати уваги з обіймашками від першого-ліпшого стрічного. Якщо не вирішувати такі питання, дитині важко буде побудувати стосунки в майбутньому. Вона буде «то з одним, то з іншим». І все життя шукатиме, хто її «долюбить», а проявиться це в неочікуваних формах. Наприклад, людина не відчуватиме своїх меж. Тож моя порада — приділяти дітям достатньо часу, говорити, обіймати, дарувати ласку, увагу й тепло. Дитина часто й наполегливо просить вас «повернутися додому»? Дорослий має дібрати необхідні слова для пояснення ситуації, адже саме він несе відповідальність за життя і здоров’я малечі. Для цього треба вміти «контейнерувати» дитячі емоції. Завдання дорослого — завжди мати напоготові «порожній контейнер» для «сирих» емоцій дитини. Вона їх проговорює у своїй формі (плач, злість), а дорослий їх переробляє, контейнує, бере на себе. І має назад віддати дитині «перероблені» емоції, з готовим планом дій, підтримкою і перемиканням. «Ми не можемо поїхати, але давай подумаємо, що саме зараз тобі б допомогло?» Запишіть відповіді, намалюйте мінікомікс: «Прогулянка в лісі», «Довга розмова з тим, за ким сумую». А ще запропонуйте пригадати веселі історії, «приколи» про дорогих дитині людей чи тварин. Візьміть м’яку іграшку і скажіть: «Я в дитинстві та-а-акий прикол мала зі своїм старшим братом, мені досі і соромно, і смішно». Потім передаєте іграшку дитині, і вона теж розповідає кумедні історії. Мозок автоматично отримує сигнал: «Все добре, адже ми сміємось». Із молодшими дітьми принесе користь складання казок, історії про людей і тварин, за якими вони сумують. Не дивуйтесь, якщо на запитання «Якої б ти хотів/ла підтримки?», ви отримаєте відповідь: «Хочу, щоб мене ніхто не чіпав і щоб до мене ніхто не підходив». Так, часом дитині треба побути наодинці, викричатись, наплакатись — давайте їй таку можливість і не навішуйте тягар опіки. Щойно дитина відреагує емоції — усе стане на свої місця. Дитина сумує за речами й вимагає нові? Не поспішайте купувати все підряд, на що б дитя не тицьнуло пальчиком. Син чи донька обов’язково має отримати досвід пережитої «позитивної фрустрації». Орієнтуйтесь у першу чергу на свої можливості та поясніть дитині, що в житті люди не завжди одразу отримують усе, що заманеться. Це — корисний тренінг, який навчає не прив’язуватися до матеріального. Часто підлітки сумують за друзями. Важливо, щоб за кордоном у них з’явилися нові приятелі, бо в підлітковому віці спілкування є дуже важливим. Не виключено, що можуть бути випадки негативного впливу на поведінку ваших дітей з боку нових знайомих, ми із цим стикались. Можна по можливості частіше запрошувати їх у гості для того, щоб краще бачити, з ким спілкуються ваші діти. У ситуаціях негативного впливу важливо знайти індуктора (найвпливовішу особу у групі) і відділити чадо від нього. 3. РЕГРЕС У ПОВЕДІНЦІ Ви можете спостерігати, що дитина раптово починає хотіти пити… молоко з дитячої пляшечки із соскою. Спойлер: це нормально, це регресія в більш безпечний емоційний стан. Дитину в такому випадку варто «догодувати». Або ще приклад: 9-класниці захотілося бавитися ляльками. Добре, нехай бавиться! Просто прослідкуйте, щоб цей регрес не був затяжним. Також трапляються випадки, коли підліток, в якого раніше все було гаразд із сечовипусканням, починає страждати на нічне нетримання сечі. Як упоратись і що робити? Коли ви помічаєте регрес у поведінці дитини — не лякайтеся, це варіант норми. І це не означає автоматично, що в дитини депресія, ПТСР чи ще якийсь «страшний діагноз». Якщо йдеться про епізоди нетримання сечі — прослідкуйте, щоб проблема не затягнулась більш ніж на 1–1,5 місяця. А якщо все залишається незмінним — потрібно звертатись по фахову допомогу. 4. ЗВИКАННЯ ДО ШКІЛ І ДИТЯЧИХ САДКІВ ЗА КОРДОНОМ Якщо вам здається, що ваша дитина «дуже погано і довго адаптується в новій школі за кордоном» — вам не здається. Середовище — абсолютно нове, тож там із дітьми можуть відбуватись і конфлікти, і затяжні істерики, і несприйняття однолітків чи вчителів, і щоденні розмови про те, що «там все не так, не те, дуже погано, нецікаво». Не поспішайте робити висновки, що «все безнадійно». Адаптацію проживає не лише дитина, а й місцеві вчителі. Повірте, їм теж зараз непереливки — стрес, перевантаження, намагання зрозуміти особливості українських дітей. Згадую нещодавній випадок: одна з дівчат влаштовувала сильні істерики й навідріз відмовлялася ходити до дитячого садочка в Польщі. Виявилося, що дитині просто був потрібен час, щоб прийняти зміни. Як впоратись і що робити? Орієнтуйтесь на досвід попередньої адаптації доньки чи сина на новому місці — це і є головний критерій адаптаційних можливостей вашої дитини. Якщо раніше в Україні дитина важко вливалась у колектив — цілком імовірно, батьки стикнуться з подібними проблемами за кордоном. У Польщі було кілька ситуацій, коли навіть дорослі сприймали реакції польських дітей на новачків-українців у школах за булінг. Але все швидко згладилось під наглядом дорослих. Не поспішайте бити на сполох, звинувачувати всіх у цькуванні, — спокійно розберіться і дайте трохи часу на вирішення ситуації. Але й не залишайте її без уваги — тут потрібен тонкий підхід. Я помітила цікаву тенденцію: у школах України дітям часто соромно розповідати вчителям, що їх образили чи поставились до них несправедливо. Між собою діти називають це поняття «вести себе на крису» — мовляв, ти слабак, який здає «своїх». А в Польщі все навпаки: якщо щось не так — учень спокійно підходить до соціального педагога й розповідає, що сталось і хто кого ображав. Тож наші діти терпіли й у новій країні, а польські приходили й ділилися проблемою зі старшими. Я пояснювала нашим учням: «Обговорювати проблему — нормально для цієї культури, ви не будете вважатися «крисами». Якщо ви хочете очорнити когось — хіба тоді. А коли захищаєте себе і друзів — це навіть потрібно. Тут про захист дбають саме таким чином, спробуйте і ви. Інакше ви не будете захищати, а, навпаки, підставляти». Після цієї розмови конфліктних ситуацій помітно поменшало. 5. ЗМІНА АБО РОЗЛАДИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ В українській культурі є така домінанта їжі. Наша нація пережила голодомор, і ці травми передаються генетично. Є навіть спеціальне поняття «трансгенерація травми». Саме тому в нашій країні так шануються пишні застілля, а з їжі роблять культ. Зараз ми в ситуації, коли чимало дітей пережили жахи початку російсько-української війни з недоїданням, переховуванням у підвалах, стоянням у чергах за продуктами. Їхні батьки тижнями тривожились, чи вистачить їжі. Тепер ми спостерігаємо наступне: батьки могли давати дітям із собою багато їжі в школу, але ті з’їдали її швидко, часто — навіть до обіду. Ба більше, діти просили їжу в інших дітей. Місцеві вчителі навіть почали піднімати питання, чому ці діти голодні, тут інший менталітет. Хоча насправді наші учні навпаки в цей період переїдали на фоні стресу. Як впоратись і що робити? Потрібно витримати цей момент і дати дітям трохи часу. Варто запитати в дитини: «А що б тобі допомогло не просити їжу в інших дітей?» (погратися з друзями, випити склянку води, сказати собі «Я витримаю й не буду просити», відійти подалі від дитини, яка їсть шоколадку). 6. КОНФЛІКТИ З ОДНОЛІТКАМИ Проблеми в стосунках з однолітками сприймаються дітьми зараз дуже болісно. Наведу приклад із реального життя. Ми помітили, як одна з дівчат почала замикатись у собі, перестала виходити на вулицю, а лише сиділа подалі від інших дітей із планшетом. Після розмови виявилось, що її польська однокласниця сказала при всьому класові: «Підніміть руки, хто не любить Машу?» І діти почали піднімати руки. Дівчинка сильно засмутилась: «Місцеві діти мене ненавидять!» Як впоратись і що робити? Детально розбирати кожну ситуацію і слідкувати, щоб дитина не ізолювалася. Коли я почала власне мінірозслідування, виявилось, що дівчинка, котра образила українку, має певні особливості психіки. Також з’ясувалось, що половина класу руки не підняли. А ще ми поговорили з нашою ученицею про «ефект зараження» — це коли на сторону кривдника пристають «для масовості» або бояться бути «не такими» в очах інших однолітків. А головне: сказане тією дівчинкою характеризує її саму як особистість, а ту не людину, котру ображали. Разом із тим, варто детально проаналізувати і поведінку дитини, яку чимось образили. Можливо, є щось, що стає подразником для інших. Був випадок з ученицею, яка була трохи нав’язливою у спілкуванні з іншими дітьми, намагалася весь час обіймати інших. Ми домовилися, що обійми вона замінить на вітання «кулачок об кулачок», а коли бачить негативно налаштованих до неї учнів — тимчасово розриває з ними контакт: не вітається, не каже «До побачення», якщо вони до того її ігнорували чи намагались образити. Часто діти можуть відчувати себе за кордоном «меншовартісними», «людьми нижчого класу». Важливо поспостерігати за ними: вони можуть це проговорювати, ходити з низько опущеними плечами і тупити погляд донизу. Самооцінка дітей молодшого шкільного віку легко коригується підтримкою дорослих. Якщо підліток не впевнений у собі, то цілком імовірно, що цей процес почався задовго до переїзду за кордон. Варто починати з тіла! Навчіть дітей дивитися не вниз, а перед собою та розправляти плечі й спину. Із молодшими дітьми варто робити це у формі гри. Тоді психіка також почуватиметься упевненіше.

Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей відзначається 1 червня. День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше його відзначили у 1950 році в 51 країні світу. В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року. Ставлення до дітей у різні часи не завжди було однаковим, тож до необхідності їх захисту, їхніх прав суспільству потрібно було пройти певний період розвитку, еволюціонувати. У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися переважно у контексті заходів, яких необхідно було вжити щодо рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми. У 1959 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Утім, Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року мали лише декларативний та рекомендаційний характер, для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тож постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей. 20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, відтоді цей документ є частиною національного законодавства. Водночас це день і тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги — батьків, вихователів, педагогів, наставників.Саме заради здійснення всіх дитячих мрій та сподівань, заради їхнього щастя дорослі готові долати всі труднощі і перешкоди. Цьогоріч в Україні Міжнародний день захисту дітей відзначається в умовах дії воєнного стану. За даними ювенальних прокурорів, унаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації в Україні постраждало щонайменше 689 дітей, зокрема загинули 243 дитини, ще 446 були поранені. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово захоплених та визволених територіях.

День пам‘яті Героїв Небесної Сотні !

20 лютого ми згадуємо події на Майдані, що отримали назву Революція Гідності, та вшановуємо пам‘ять загиблих українців, яких сьогодні увіковічнено Героями Небесної Сотні !

Будь сильним/ою на землі, небо для нас тримає Небесна Сотня !

Героям Слава !

СОЦІОФОБІЯ

🔴 Що таке СОЦІОФОБІЯ? 

Соціофобия - тип тривожного розладу, що виражається:

▪️зайвим страхом або тривогою, 

▪️що виникають в одній або декількох соціальних ситуаціях (наприклад, бесіда або будь-які дії, за якими спостерігають інші люди - виступ на публіці, робота).  

▪️Людина, яка страждає цим розладом, боїться, що її дії або вираз тривоги будуть негативно оцінені оточуючими, і в результаті прагне уникати ситуацій, в яких виникає страх або тривога.

 ♦️ Чим СОЦІОФОБІЯ відрізняється від ІНТРОВЕРСІЇ (людини - інтроверта)? 

▪️Інтроверсія - це риса характеру людини, яка відчуває себе цілком комфортно на самоті, ні з ким не спілкуючись.  

І при цьому у людини  не виникає сильного дискомфорту при необхідності спілкуватися з іншими.

🔻 Інтроверт може, але не хоче;  соціофоб хоче, але не може.

▪️Інтроверсія - це риса характеру.  А індивідуму, який страждає таким неврозом, як соціофобія, навпаки, досить погано в «закритому» стані.  У нього є потенціал до спілкування, йому дуже хочеться бути в соціумі, але він фізично не може.  Він намагається подолати свій страх і страждає через неможливість подалання.

🔷 Чим відрізняється СОЦІОФОБІЯ від АГОРАФОБІЇ? 

▪️Дослівний переклад Агорафобії значить «боязнь ринків» або «ринковий страх».  Так як давньогрецьке слово «агора» (ринок) було часто пов'язано з численною народною масою;  незабаром ця концепція знайшла переносне значення і ставилася до боязні натовпу в цілому, а не обов'язково місцевості.

▪️На сьогоднішній день в медицині це поняття включає в себе не тільки страх відкритих просторів, а й страх подібних ситуацій.  

▪️Як правило, тривога проявляється в наступних ситуаціях: 

- перебування, пересування поза домом;

- натовп, громадські місця, громадський транспорт,

- відкриті безлюдні простори (наприклад, поле, парк), 

- подорож на самоті, 

- людні місця (наприклад, мітинги, продовольчі та речові ринки, магазини, ресторани), 

- а також місця, які неможливо швидко покинути, не привертаючи до себе уваги оточуючих (наприклад, крісло перукаря, центральні місця в кінотеатрі і т. п.).  

▪️Занепокоєння зазвичай викликається страхом громадського осуду в разі нападу паніки або безпорадної поведінки на публіці.  

Боязнь того, що панічний напад трапиться в громадському місці, ще більше підсилює агорафобію.  В результаті пацієнти хронічною агорафобією прив'язуються до свого будинку і не намагаються покинути свою «фортецю».

▪️Симптоми тривоги при агорафобії аналогічні симптомам при генералізованому тривожному розладі, які можуть поєднуватися з симптомами депресії.  

▪️ Як і при інших фобічних розладах, для агорафобії типова «тривога очікування» і «уникнення» ситуацій, які викликають тривогу і страх.  

У важких випадках тривога очікування з'являється за кілька годин до того, як пацієнт виявиться в ситуації, що викликає страх.

🔶 Чим відрізняється СОЦІОФОБІЯ ВІД МІЗАНТРОПІЇ?

 ▪️Мізантропія виступає як крайня форма індивідуалізму, протиставлення особистості суспільству.  

Пов'язана з песимізмом, недовірою, підозрілістю, нелюдимістю.  

🔻 Іноді мізантропія переходить в антропофобію (людинобоязнь).

 

▪️Мізантроп - людина, яка уникає суспільства людей, відлюдник, страждає або навпаки насолоджується людиноненависництвом (мізантропією).  Дана схильність може бути основною життєвою філософією. 

▪️Мізантропія може підсилюватися почуттям ізоляції та соціального відчуження або презирством до характерних рис, властивим більшій частини людства.  

▪️ Діагностика мізантропічної особистості на практиці буває досить важкою. Хоча мізантропи виражають загальну ворожість до людства в цілому, вони, як правило, підтримують нормальні стосунки із певними людьми.

▪️ У деяких випадках мізантропія може бути вибірковою: тільки щодо чоловіків (мізандрія), щодо жінок (мізогінія) або дітей (мізопедія).

Подвиг ГЕРОЇВ КРУТ

Сьогодні - День пам'яті Героїв Крут! 

104 роки тому історія боротьби українців за власну державність поповнилася героїчною сторінкою – боєм під Крутами. 

Як відомо,  уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності.  

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року.  

        Пам'ятаймо про мужність молодих хлопців, "перших кіборгів", які так само, як сьогоднішні захисники України на сході, є гідним прикладом нашим майбутнім поколінням та символом незламності духу.